Кислотність ґрунту є одним з найважливіших факторів для життя і розвитку рослин. Саме рН ґрунту визначає його фізичні та біохімічні властивості, а значить створює умови, які обмежують або сприяють вирощуванню сільськогосподарських культур. Також важливим є той факт, що крім біологічних особливостей рослин щодо рівня рН ґрунту при їх вирощуванні слід враховувати взаємодію елементів живлення з ґрунтовим середовищем. Ґрунти, ґрунтова реакція яких близька до нейтральної, найбільш сприятливі для фізіологічних процесів росту культур, ґрунтового перетворення хімічних елементів в найбільш доступну для рослин форму і надходження поживних речовин в тканини рослинного організму. Також вони забезпечують нейтралізацію токсичних для рослин рухомих форм заліза, алюмінію і марганцю.
Ґрунти з кислою реакцією ґрунтового розчину впливають не тільки на ступінь розчинності застосовуваних добрив, а й на рівень доступності корисних речовин, необхідних для повноцінного харчування сільськогосподарських культур. Багаторічний досвід землеробства підтверджує, що рослини найлегше засвоюють поживні речовини, що знаходяться в ґрунті, з показником рН в межах 6,5 – 7 одиниць. Особливо це важливо для молодих рослин.
Рис. 1 – Вплив рівня рh ґрунту на доступність макро- та мікроелементів для рослин
Внесення компосту є органічним методом меліорації. На відміну від хімічних меліорантів (вапна і гіпсу) компост має у своїй структурі повний комплекс органічно доступних макро- і мікроелементів. Тоді, як при використанні хімічних комплексних добрив доступність елементів живлення складає близько 30% за оптимальних агрокліматичних умов.
За останні 20 років аграрії суттєво знизили внесення органічних добрив, на заміну їм прийшло використання комплексних хімічних та азотних добрив. Відомо, що при внесенні азотних добрив відбувається зв’язування азоту з CaO, який безпосередньо і регулює рівень кислотності ґрунту. По мірі накопичення в ґрунтовому розчині токсичних елементів, поглинання яких рослинами в кислому середовищі збільшується, з часом утворюється їх надлишок. Він може досягти токсичного рівня. А в подальшому це може призвести до загибелі рослин. У ґрунті з низьким значенням рН також гальмується засвоюваність кореневою системою поживних катіонів, призупиняється діяльність і кореневих бактерій, які продукують органічні азотовмісні речовини, збагачуючи азотом ґрунт і забезпечуючи азотне живлення культур. При зниженні рівня кислотності до 5,5 одиниць зменшується доступність калію, магнію, молібдену. Сповільнюється процес нітрифікації засвоєння азотовмісних речовин в ґрунті. Таким чином, ефективність застосування азоту шляхом внесення в ґрунт як добрива знижується на −25%, калію −33%, а фосфору −50%. Такі втрати завдають значної матеріальної шкоди сільськогосподарським підприємствам, фермерським господарствам і городникам-аматорам у зв’язку з неповноцінним вживанням рослинами поживних речовин. Для нейтралізації кислотності та збагачення ґрунтів поживними елементами рекомедується внесення органічних добрив. Найефективнішим є компост. Він має збалансовану кількість мікро- і макроелементів, а саме: NPK, S, Ca, Cu, Fe, Zn в достатній кількості для забезпечення основного живлення сільськогосподарських культур.
На кислих ґрунтах проводять заходи щодо нейтралізації. Це дозволяє отримати нейтральну або слаболужну реакцію середовища. Але в цьому випадку також необхідно правильно розрахувати норму внесення компосту. Наприклад, для культур зернової групи (ячмінь, жито, овес, пшениця) потрібно внести близько 5-6 т/га, для кукурудзи 7-8 т/га, для соняшника, що максимально реагує на кислотність ґрунту та позитивно проявляє себе на вміст калію в ґрунті, необхідно вносити 8-10 т/га. При низькій кислотності ґрунтів доступність деяких елементів живлення (калій, магній, фосфор, марганець, бор, цинк, мідь) значно знижується, що призводить до їх дефіциту і вимагає додаткового внесення добрив для забезпечення нормальної продуктивності посівів.
Дози компосту, визначені за величиною обмінної кислотності, встановлені експериментально і залежать від типу ґрунту, гранулометричного складу ґрунту і від вмісту в ній гумусу. Дози компосту (представлені вище) розраховані на глибину орного горизонту 0-25 см. При глибині орного горизонту більше 25 см доза збільшується на 10%. При внесенні компосту в зимових умовах дозу збільшують на 20%.
Використання компосту допоможе отримати додатковий врожай і збільшити прибуток з 1 га на 30%.